муть ся задля всїх — війскові права та вольности, що належать до чести та пробування на старих місцях свого мешкання тепер і на дальше, на прийшлі часи. Косагов та Полуботок зараз вирядили Дорошенкових післанцїв, а самі з своїм віддїлом лишали ся під Чигирином, поки вони повернуть ся. Згідно з ласкавими царськими грамотами, боярин та гетьман „іменем царським при всїх тих бажаннях їх зберегти цїло та нерухомо обіцяли та обовязком сумлїння свого ствердили“. Одержавши таку відповідь, що вволювала волю, Дорошенко з своїми козаками, яких у него лишало ся тодї тільки до 2 тисяч, виїхав з Чигирина і рушив за Днїпро. З ним разом поїхали Косагов та Полуботок з частиною воєнної сили, що була при них. Останок лишив ся у полї під Чигирином. Правобережний гетьман привіз з собою гетьманські клейноди: бунчук, булаву, корогви, грамоти, а за ним 12 гармат везено. Все доручив він до рук Ромодановському, а Ромодановський все передав Самійловичеви, яко гетьманови обох боків Днїпрових. По єго чолобиттю боярин та гетьман устно єму дали надїю, що принято ті статтї, які перше подали єго післанцї. Тодї Дорошенко оголосив, що він відрекаєть ся гетьманського уряду і заприсяг на вірність та вічне підданьство, а за ним заприсягли усї, що проводили єго з правого боку. То були мешканцї чигиринські, жаботинські, суботівські, медведівські, черкаські, крилівські та воронівські. Після того боярин запросив Дорошенка та Самійловича на обід і сего-ж дня послано було до Москви стольника Івана Івановича Ржевського, а від гетьмана канцеляристу Радича з радістною звісткою від боярина.
Самійлович знав та був певний, що Дорошенкова покора не є доброхітна, що саме перед тим, як прийшов московський віддїл до Чигирина, Дорошенко посилав у Крим до хана і в Каменець до турецького баші прохати запомоги, не одержав її нї відкіль, і тим-то і піддав ся. Але Самійлович вже не згадував сего Дорошенкови, і, як побачимо, наваживсь міцно стояти на тому, щоб справдити обіцянки, що дано царським іменем.
Другого дня після зложення гетьманьства Дорошенко поїхав назад у Чигирин. Боярин та гетьман розміркували, що треба за ним сьлїдом послати війскову силу і зайняти нею місто. Боярин назначив стольника Михайла Ромодановського
