трашкою; вони люди заможні та піндючні, на-що тобі до їх у родичі лїзти? Може Дорошенка не наважиш ся прохати, бо він гетьман, а Дорошенко не погордує з Якова Лизогуба єго сином; а Дорошенко має дочку! По сїй мові Яків Лизогуб перелякав ся Дорошенка і, не відмовляючись, зараз одружив свого сина з гетьманівною. А тепер Яків Лизогуб каже: таке зо мною стало ся, чого душа моя нїколи не бажала.“
Щоголїв надїлив Дмитрашцї-Райчі соболїв, а Дмитрашко-Райча поїхав у Баришівку,[1] умовившись покликати туди Щоголева, як побачить ся з Лизогубом.
28-го лютого Щоголева покликано у Баришівку, і він тодї мав розмову з Греком, що повернув ся з Канева, куди єго посилав Дмитрашко-Райча. Грек казав:
— Лизогуб казав менї: цїлим полком ладен служити цареви, тільки відчахнути ся від Дорошенка нам неможливо, доки сюди не зашлють царського війска. Він зо всїма потугами оточить мене і мучити ме паче других людий за те, що ми з ним свати. Радий би я зо всею своєю родиною і добром перебрати ся у царську сторону, так славу свою загублю. Тут я значна старшина і всї люди нашої країни мене слухають, і краще буде менї показати свою службу великому цареви, мешкаючи на правому боцї. Вже і тепер люди нашої країни проклинають Дорошенка, бачучи утиски від Турків. Тай самий Дорошенко жалкує, що перейшов під турецького султана, та не тямить, що єму дїяти. Не дай Боже, коли польский король зовсїм стане під данину до турецького султана. Тодї він мусити ме чинити усе, що накаже султан, і Поляки підуть війною на царську державу.“
Подали пиття. Лизогуб першу чарку випив за царя, другу за гетьмана Самійловича тай додав: „Нехай би великий цар прислав численне війско, поки Турки ще не прийшли. Не одно місто, окрім Чигирина, не стояти ме за Дорошенка. Всї здадуть ся, і сам Дорошенко, як побачить близько себе царське війско, не міркувати ме, як тепера. На правому боцї всї наші охоче віддадуть ся під високодержавну царську руку, нехай тільки великий цар нас пошанує: наших полковників та іншу старшину закаже грабувати, руйнувати і на Сібір
- ↑ Село переяславського повіту, в Полтавщинї.
