кого не стало, Дорошенко несподївано перейшов на правий беріг; ото Самійлович, спостерігши, що справа не йде на лад, пристав до Многогрішного, заприсяг московському цареви і вкупі з іншими Українцями московський цар вибачив і єму, як батько. На радї в Глухові єго вибрали ґенеральним суддею, певно завдяки єго осьвітї. Ми вже бачили, що вкупі з Забілою та Мокриєвичем він довів Демяна Многогрішного до замку, але не маємо нїякої указки на те, що вже в той час він загадував одержати гетьманство.
По скінченім виборі Самійловича Лазар Баранович з архимандритою Лежайським та нїженським протопопом Семеном Адамовичем відправив молебен, а після сего, перед хрестом та євангелиєю, гетьман та вибрана старшина заприсягли цареви на вірність. Ромодановський промовив до них промову з наукою, звелїв гетьманови та всїй старшинї підписатись під умовами, на яких вибраний був гетьман, і запитував, які староства бажають вони одержати на гетьманську булаву та війскову гармату. Гетьман та старшина сказали, що на булаву бажають мати Гадяч, а на гармату Короп та Воронїж. Боярин звелїв записати назви отих міст на грамотї царській, де пропущено було місце, і тодї віддав грамоту гетьманови.
Вже після сего Ромодановський запросив архиєрея з духовенством та гетьмана з усею старшиною до себе на бенкет. Другого дня, 18-го червця, вже гетьман з старшиною покликав боярина з товариством на обід Ромодановський віддав подарки, які привіз від царя і гетьманови два сорока соболїв — оден в сто рублїв, а другий в пятьдесять, та крім того дві пари соболїв вже коштовнїйших, по 20 р. за пару; ґенеральній старшинї по одному сороку соболїв по 60 р., а опріч того по білому оксаміту та по кармазиновій камцї; полковникам по сороку соболїв в 60 рублїв, а декотрим по парі соболїв по 10 рублїв ср. та по оксаміту, полковим осаулам, писарям, канцеляристам та духовним особам роздав відповідні подарунки соболями.
На другий день, 19-го червця, гетьман з старшиною рушив до Конотопу, а звідтіль до Батурина.
