Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/154

Цю сторінку схвалено
— 142 —

була ще така сила, що її-б вистарчило і на більше людности. По слобідській Українї осаджували ся і козаки і поспільство. Ті і другі залежали на новоселицї не від гетьмана, а від „Білогородського розряду“. Натуральна річ, що Українцям ходило о те, щоб земляки їх всї були під одним реґіментом. Ранїйш бажали сполучення правобережної України з лївобережною; правобереже тепер обезлюднїло зовсїм, — натомість тепер виступає слобідська Україна. Бажаннє гетьмана і старшини, щоб сей край підлягав гетьманському реґіменту, було, опріч чого иншого, натуральним ще і от чому: по слобідській Українї селили ся не тільки правобережні прочане, а навіть де-хто і з лївово берега, хто на новоселицї бажав набути собі більших пільг. Гетьманщина в такий спосіб збувала ся і своїх людий, і користи, яка була від поспільства. На останку межи слободами, суміжними з гетьманщиною і людьми гетьманського реґіменту раз-у-раз виникали якісь непорозуміння і суперечки. Лагодити такі справи було вельми трудно, бо границї гетьманщини були непевні, неясні і невідомі нїкому, а за нею зараз починалась обложна земля. Наприклад от завели ся близько Конотопа слободи: Бочечки, Козацька Діброва, Ґрузьке[1]. Зараз туди помандрував і дехто з гетьманських людий. В гадяцькому полку вели ся давні змагання межи Опошнянами і новими осадчими слободи Рублївки[2], що понад р. Мерлом. Слободяне захопили в свої руки землї і лїси, які розкинулись межи Ворсклою а Мерлом; тим часом Опошнянцї теж робили забаги на їх, бо, мов, вони ранїйш володїли ними. Опошенські козаки, бажаючи спекатись раз-у-разні служби війскової, перебирались на слободи, з Опошнї вийшло їх вельми богато, найпаче зараз після другого походу чигиринського. Теж саме творило ся і в полтавському полку: полковник полтавський, Черняк, доводив, що на Коломаку зовела ся слобода з правобережан і слободяне захопили пасїки, лїсові розсадники і сїнокоси значних війскових товаришів полтавського полку. Лунали чутки, від яких вельми турбували ся Полтавцї, що от буде заведено ще богато слобід там, де втїкає Коломак, на верхівях Орелї,

  1. Всї села путивльського повіту, в Курщинї, межи Копотопом, а Путивлем.
  2. Богодухівського повіту.