рода окопів, бастіонів, равелїнів, валів, мурів, шанцїв, фишан та иньшого. Він завів „естафетні“ зносини з Москвою. Мая 12 до Чигирина прибули назначені у залогу від гетьмана гадяцькі козаки з своїм полковником Федором Криницьким. Їх повинно було бути 6.000, але поки що прийшло тільки 4.500. Червня 17 гетьман прислав ще козаків з полків нїженського та лубенського вже не на земляні роботи. Нижнїй замок, чи місто, доручене було переважно козакам гетьманського реґіменту, а головний провід над всїма ними було припоручено наказному гетьманови Павлови Животовському. Дві сотнї з слободських полків, сумського та ахтирського, пробували у верхньому замку з Москалями. Всего війска у верхньому містї було 5.520 чоловіка, у нижньому 6.163.
Липця 8 перед Чигирином з'явило ся передне турецьке війско, і у першій сїчі вбито серденецького полковника Рубана. За передним турецьким війском з'явились Молдавани і Волохи з своїми господарями, а за ними ряди ворогів все густїшали та густїшали. Другого дня, липця 9, вся околиця під Чигирином вкрила ся ворожими потугами.[1] На шпилях красувались розкішні намети турецьких отаманів. За їхнїми попереднїми рядами красував ся намет найвищого візіря з пятю високими верхами, а від него недалеко намети инших значних башів. Вподовж весь турецький табор простягавсь верстов на десять. Турецька піхота узброєна була мечами і щитами. Кінні, що складали показну частину турецького війска, визначали ся породистими кіньми, чепурною зброєю та зручностю верхівнїв.
Найперше візір заслав листи до козаків у місто і до обложенцїв-Москалїв у верхнїй за́мок. Найвищий візір писав до останнїх, щоб вони віддали Чигирин, бо він належить до падішаха, і за се обіцяв їм вільне вороття до дому. Московська старшина не відповіла на візірів лист, а Українцї — одержаного їми листа відіслали у верхнїй замок.
- ↑ Чоловіка 2—3 Сербів втїкли до своїх одновірцїв і звістили про число і зміст турецького війска. Як вони показали, з найвищим візірем прибуло тодї 15.000 яничар і стільки-ж вояків — т. зван. „семе́пї“, 15.000 копачів, 3.000 спагів султанської ґвардиї, коло 10.000 з инших ґвардий, до 2.000, що були при гарматах і боєвих запасах і до 10.000 Молдаван і Волохів з їх господарями. Кримський хан вів з собою 50.000 орди.
