Сторінка:Микола Костомаров. Руіна III. Гетьманованнє Самійловича (1894).djvu/112

Цю сторінку схвалено
— 100 —

обох гетьманських післанцїв — і Домонтовича, і Прокоповича допущено до царської руки. З ними представлено перед царську особу і Дорошенка. Спочатку гетьманським післанцям обявлено похвалу гетьманови і ласкаве слово, потім думний дяк обернув ся з промовою до Дорошенка. Докладно перелїчено було всї єго провини: як нераз він обіцяв прибути до обозу, але не додержав слова і потім прикликав бусурмена, поки на останку опамятавсь і справдив обіцянку. Сказали єму, що цар всї провини єго та злочини прощає і нїколи вже провини ті єму не згадувати муть ся, а за присягу цареви та за зреченнє агарянського ярма, цар єго ласкаво похваляє. Далї оголошено було, що цар наказав єму „бути в Москві при своїй царській ласцї задля способів вояцких супроти ворожого нападу на Україну турецького султана та кримського хана“. Брата єго Грицька, що вже ранїш був розкутий і ходив на волї, відпущено на Україну.

У Приказї Дорошенко довів, яким шляхом на єго думку війско піде на Україну, відкрив, що Турки мають замір здобути Запороже і там збудувати фортецю. Щоб Юрасько не міг знайти пристановища у Чигиринї, Дорошенко радив стягти з Жаботина та Медведівки усїх мешканцїв, тестя свого Яненка, що приходив ся Хмельницькому дядьком і братом жінки Грицька Дорошенка, переселити на лївий бік. Марця 28 Дорошенко написав до кошового Сїрка лист. Він вмовляв єго, на старости лїт покладати душу свою та здоровля за православну віру та за єго царську пресьвітлу величність. „Я, прибувши до Москви, — писав він, — паче моєї поваги сподобивсь премного царської ласки і великої пошани: мене сподобили побачити царське лице і поцїлувати руку єго царської пресьвітлої величности, а брата мого зараз до дому відпущено“.

Даючи урядови користні поради, Дорошенко бив чолом про свої справи. Він прохав дати наказ чигиринському воєводї і козацькому полковникови у Чигиринї, щоб єго неньцї, братам і кревним не було кривд і не відбирали-б у них маєтків та добра. За порадою та чолобитною Дорошенка послано було відповідні накази гетьманови та чигиринському воєводї.

Маючи на метї затримати по вік Дорошенка у Москві і не пускати єго більше на Україну, цьвітня 20 наказали єму подати у Приказ чолобитню, щоб єму приставили єго жінку.