„Чолом бю царській ласцї, — сказав гетьман, що, жалїючи мене, велить менї стерегти ся Дорошенка. Я вже наказав, щоб мешканцї Сосницї стежили за ним і, як що він що небудь задумає, менї про те зараз дадуть звістку. Тільки ось що я ще додам: Дорошенко того приїхав до мене і до боярина в табор, заприсягнути, що звіривсь на наші запевненя; інакше-б він до нас і не приїхав. Після того прийшло до него 2,000 Татар і, як би се трапило ся ранїйш єго присяги, то не так легко було-б нам єго доставати у Чигиринї. Тепер же він не може нїчого лихого нам вчинити: до Чигирина послано війско, а сам Дорошенко на сему боцї. Ледве що почую, зараз вчиню над ним наказ.
— Господь Бог — казав Волконський, сотворив людину словесну та розумну: треба обережним бути в таких справах, від яких вже було лихо. Тобі, гетьмане, гаразд відомо, що Дорошенко приняв підданство і своє гетьманство тобі доручив не від щирого свого бажання, а через саму велику неволю. Лист, який писали до него запорожцї ранїйш вашего приходу, ясно виявляє, що він хтїв змагати ся. Гетьмане, стережи ся і тепер Дорошенка. А як що тепер вирядиш єго зі мною і писати меш про него до царя, великий цар накаже вчинити з ним, що ти прохати меш.
„Дайте менї часу поміркувати, сказав Самійлович, пораджусь з старшиною, що тепер у Батуринї“.
Стольник сказав: — Жалуючи тебе та твою вірність і за старанну службу, великий цар наказав балакати менї з тобою про сю справу одинцем, потай.
Гетьман відповів: „Я не можу сего вчинити, не порадившись з старшиною. У нас права́; я, гетьман, не маю сам влади. Поміркую з старшиною і за тобою пришлю“.
6-го грудня гетьман післав по царського післанця і на сей раз мав бесїду з ним при старшинї. „Отсе, — сказав він, — я поміркував з старшиною про ті справи, що з тобою, княже, балакав: нїяким робом не можна тепер післати Дорошенка задля суду над Рославцем та Адамовичем. Авже після суду-ж вмовляти му єго: нехай самохіть забажає їхати до Москви та бачити царські очи. Тиж, князю, рушай до Москви, а я писати му грамоту до царя, через що неможливо засилати Дорошенка“.
