Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/94

Цю сторінку схвалено
— 84 —

стрільцїв він не той: то було на вартї біля брами становить стрільцїв чоловіка сотню або й більш, а тепер каже становити чоловіка тридцят. Старшина: обозний, суддя і Думитрашко-Райча служать нашому цареви вірно і про все подають менї звістки, тільки стережуть ся в день, бачити ся зо мною, бо гетьман звелїв своїм челядникам сочити за ними, щоб вони не згодились нї зо мною, нї з тобою, нї з ким іншим з наших московських людий, а коли що прочують таке, так переказують менї у ночі. Вони дали присягу і передомною цюлували образ Спаса, що будуть нестеменно під рукою нашого великого державця. Та вони самі тобі запевнять, про все розкажуть“. В ночі проти 7 березіля Танєєв, Неєлов і Щоголев, перебравшись стрільцями, пішли до обозного Петра Забіли; там вони застали ґенеральних судий Домонтовича й Самійловича та Думитрашка-Райчу. Думитрашко кілька лїт був переяславським полковником, але під кінець 1671 р. гетьман скинув єго з полковництва за те, що він, скликавши своїх полчан на раду в Баришівцї, підмовляв їх пристати до Ханенка. Переяславські козаки не послухались єго і дали про те звістку гетьманови. Гетьман, взявши війска, сам рушив, привести до покірливости Думитрашка. З цїлого переяславського полку сама лишень баришівська сотня стояла за свого полковника, але, коли підійшов Многогрішний, вона прогнала Думитрашку і повинила ся перед гетьманом. Думитрашко в місточку Басанї[1] лазив у ногах у гетьмана. Многогрішний звелїв закувати єго і відвезти в Батурин; дві сотнї товариства єго розіслати по полках, а замісць Думитрашка правити переяславським полком велїв ґенеральному бунчужному Стриєвському. З того часу Думитрашко перебував в Батуринї; гетьман простив єго і поводив ся з ним, як з усею старшиною, але Думитрашко зробив ся заклятим єго ворогом. І от у Забіли українська старшина промовила до Москалїв так:

— „Ох, велика біда, печаль тяжка і слези гіркі! З напучування дияволового гетьман наш забув страх Божий, зрадив великому цареви, з'єднав ся з Дорошенком і пристає до Туреччини. Наш гетьман посилав до Дорошенка якогось ченця.

  1. Нинї в Козелецькому повітї в Чернигівщинї.