Сторінка:Микола Костомаров. Руіна II. Гетьманованнє Многогрішного (1893).djvu/102

Цю сторінку схвалено
— 92 —

за нами; навіть що ночі ходив по дворах і про все, що спостерегав, доносив Демянови.“

У ранцї ґенеральний писар Карпо Мокриєвич і стародубський полковник Рославець везли вже закованого гетьмана через Путивль і Сївск в Москву; з ними було 15 чоловіка козаків і наймитів. Думитрашко-Райча збочив від них і взяв на Курск, щоб про отсей вчинок над гетьманом подати звістку бояринови Ромодановському.

Старшина, що лишила ся в Батуринї, вислала по всїх полках унїверзал, оповіщаючи про зраду гетьмана і забороняючи признавати єго за начальника. Крівняків і порадників Многогрішного велено було позаковувати і поприсилати в Батурин під варту, доки не прийде царський приказ. Тодї-ж взяли під варту чотирех Дорошенкових післанцїв, що вперед день прибули до Батурина.

Мокриєвич з арештованим гетьманом 17 березоля приїхав до Сївска, побачив ся з післанцями, що вертали з Москви, взяв з собою в Москву протопопа Семена Грибовича лишив у Сївску під доглядом воєводи, а Миклашевського з підписком Андрієнком вирядив до Батурина, давши через них лист до старшини, що була в Батуринї. В тому листї він прохав своїх товаришів ловити і брати під варту кожного, хто своїми речами покаже з себе однодумного з злочинним гетьманом. На другий день, 18 березоля рушили далї, в Москву, з закованим гетьманом.

Протопопа досї не відважував ся явно показати себе супротивником гетьмана, а тепер повернув круто і став заодно з Демяновими гнобителями, 19 березоля він післав поперед себе лист до Матвієва і писав, що „Демянъ въ чести своей не разумѣ, приложи ся сыномъ не осмысленнымъ“, що Демян забув Бога і присягу і що є певні доводи Демянової зради і на письмі і на словах.“

Оден з приятелїв Многогрішного Гвинтівка був тодї в Коропі,[1] там довідав ся про вчинок з гетьманом; на швидку втїк до Путивля, прийшов до воєводи і вдавав, нїби він не в ладу з Демяном, нїби гетьман замисливши зраду і знаючи

  1. Місточко в Чернигівщинї.