воєводо̂въ та во̂йсковыхъ людей. Сказано було, що бъ ты написавъ по всѣхъ царскихъ мѣстахъ, що бъ приймали воєводъ та во̂йсковыхъ людей зъ великимъ почотомъ, та давали имъ дворы й усяку запомогу. Ты взявъ той листъ, прочитавъ, та й нѣ слова не казавъ менѣ тодѣ про воєводо̂въ. Воєводы та во̂йскови̂ люде ѣдуть сюды, що бъ васъ же берегти та боронити“.
„Нѣколи я, во̂дказавъ Выговскій все зъ бо̂льшою досадою, не просивъ, що бъ у Бѣлу-Церкву присилали воєводу. Я не писавъ про те до царя. Воєвода якъ приѣхавъ, такъ нехай и во̂дъѣде. Я скажу єму нѣчого не давати. Коли вже довелося приѣздити сюды воєводамъ царскимъ, то вони повинни̂ були до мене, до гетьмана, приѣхати, а пото̂мъ вже ѣхати по украиньскихъ мѣстахъ, а я самъ имъ вкажу; а якъ же вони, минувши мене, гетьмана, по мѣстахъ йдуть? Се все для самои то̂лько колотнечи. Не треба намъ воєводо̂въ, та во̂йсковыхъ царскихъ людей! Отъ у Кієвѣ не першій ро̂къ царски̂ люде зъ нашими людьми кіями бються, а якъ довелося зъ самовольцями поратись, то я й безъ царскихъ воєводо̂въ та во̂йсковыхъ людей впорався. А царски̂ люде де були? Съ Пушкаремъ! Якъ була бо̂йка зъ бунто̂вниками, то наши̂ Нѣмцѣ во̂дняли во̂дъ нихъ московскій барабанъ!“
„Та же я самъ, во̂дмовлявъ Скуратовъ, бувъ съ тобою на бою по̂дъ Полтавою та й не бачивъ царскихъ людей, а то̂лько козако̂въ тамъ бачивъ. Хочь бы ты бувъ одного менѣ показавъ убитого Москаля зъ нашихъ крайныхъ мѣстъ. А що кажешь, пане гетьмане, про барабана (тамбура), такъ то зовсѣмъ не барабанъ, а бубонъ; въ насъ таки̂ бувають у ведмѣднико̂въ. А хочь бы й справжній бувъ барабанъ, такъ що жь таке? Украинцѣ ѣздять до царского города Москвы, й у всяки̂ мѣста приѣздять та й купують, що имъ треба. Забороны на те нѣякои имъ нема. Людей же царскихъ не було съ Пушкаремъ нѣ одного чоловѣка“.
„А нащо жь поузкордонни̂ воєводы, мовивъ Выговскій, моихъ зраднико̂въ та самовольцѣвъ у себе переховують ? и теперь ихъ доволѣ въ Змієвѣ та Колонтаєвѣ; воєводы держать ихъ та й не выдають менѣ. Наши̂ ледащицѣ накоять тутъ лиха та й тѣкають у московски̂ мѣста, а тамъ ихъ переховують! А во̂дъ насъ вымагають, що бъ мы царскихъ зло-
