Великогагинъ прибувъ зъ стольникомъ Кириломъ Хлоповымъ и привѣвъ зазброєне во̂йско по̂дъ урядомъ полковнико̂въ Страсбурга, Инглиса, Поляньского, Воронина, Шепелева и Скрябина. Лѣтопись „Самовидця“ повѣдає, що Бруховецкій ще зъ далека до Нѣжина зустрѣвъ московскихъ посло̂въ и здружився зъ ними. Методій бувъ зъ нимъ нево̂дступно. Царскихъ посло̂въ вони заразъ надѣлили хабарями. Хабарѣ се рѣчь звычайна у Москалѣвъ, але й безъ того справа Бруховецкого въ Москвѣ стояла гараздъ. Ромодановскій бувъ за него; въ Москвѣ вважали, що окро̂мъ Бруховецкого — нѣкого зъ Украинцѣвъ постановити на гетьмана — и Великогагинъ, ѣдучи на Украину — одержавъ во̂дъ свого уряду наказъ тягнути руку за Бруховецкого. Сприяло Бруховецкому й поспо̂льство: воно було усе за него, значить, и за Москву.
Раду въ Нѣжинѣ призначено на 17. червця: до сего часу зо̂ставалося ще ко̂лька днѣвъ во̂дъ того часу, якъ московски̂ послы поприѣздили до Нѣжина. Золотаренко зъ своими полчанами бувъ у Нѣжинѣ. Сомко съ Переяславцями и товариствомъ значныхъ таборувавъ бо̂ля брамы, що звалася Кієвскою. Поприѣздили полковники лубеньскій и черниго̂вскій зъ своими полчанами и затаборували поручь зъ Сомкомъ. На переко̂ръ наказови, вони були зазброєными и привезли зъ собою гарматы. Сомко все твердивъ, що не треба и не слѣдъ бути новому выбору; выборы вже, мовлявъ, були, а теперь то̂лько слѣдъ оголосити передъ народомъ царске затвердженє гетьмана. Наша лѣтопись повѣдає, що Сомко завитавъ до Великогагина, показавъ єму, якъ слѣдъ, шанобу и препоручивъ себе, полковнико̂въ и все во̂йско ласцѣ державця. Разомъ во̂нъ запевнявъ, на свою нестеменну вѣрно̂сть цареви; вказувавъ на те, що єго вже двѣчи, на радахъ въ Козельци и въ Нѣжинѣ, выбрано на гетьмана и натякавъ, що зо̂бранє чорнои рады дѣло небезпечне, що тутъ ледви чи встережуться во̂дъ колотнечи и безладя. Великогагинъ, выслухавши єго, сухо промовивъ, що чорна рада мусить во̂дбутися, бо така вже на те царска воля. А кого рада выбере на гетьмана, той и буде затвердженый во̂дъ царя.
Мабуть Золотаренко спостерѣгъ, що въ Нѣжинѣ бере гору супротивна єму партія. Во̂нъ зо̂бравъ своихъ полчанъ и прилучився зъ ними до Сомкового табору. Козаки єго були
