надъ нимъ. Тетера написавъ про се до короля и король приславъ Сомкови прощенє. Хочь якъ таємничо Сомко зносився съ Тетерою, а все жь таки довѣдалися про се Сомкови̂ вороги. Не добри̂ чутки кружали по Украинѣ: гомонѣли люде, що царь замѣряється поступитися Польщѣ Украиною и въ купѣ съ Польщею знѣвечити козацтво. Приводомъ до такихъ поголосокъ були зъѣзды польскихъ и московскихъ комісарѣвъ, розпочати̂, що бъ полагодити во̂дносины и зложити мирову. Кожда партія пильнувала покористуватися съ тыхъ поголосокъ: люде неприхильни̂ до Москалѣвъ баламутили наро̂дъ проти Московщины, Бруховецкій и Методій сыпали доносами въ Москву на своихъ супротивнико̂въ и вказували на свою щиро̂сть и прихильно̂сть.
Король радѣвъ, що на гетьмана выбрали Тетеру, чоловѣка, на котрого Польща могла запевнитися, бо̂льшь нѣжь на кого будь иншого. Черезъ молодого руского шляхтича Ивана Мазепу король по̂славъ до Тетеры гетьманьски̂ клейноты. Мазепа бувъ тодѣ чоловѣкомъ незначнымъ. Тетера зауваживъ, що дорученє єму черезъ такого незначного чоловѣка — єсть нѣ бы зневагою во̂йску запорозкому; во̂нъ згадавъ, що колись гетьманьски̂ клейноты Богдану Хмельницкому доручавъ Адамъ Кисѣль — воєвода; нарештѣ Тетера натякавъ и на те, що бъ на лѣвому боцѣ Днѣпра — доручити гетьманьски̂ клейноты тому, кого выберуть на гетьмана, Москва препоручить значному бояринови: отымъ-то Тетера просивъ, що бъ клейноты доручивъ не Мазепа, а Хома Корчевскій — сяноцкій по̂дкоморій. Король згодився на се.
Затвердженє нового гетьмана на правобережно̂й Украинѣ не спинило татарского руйнованя по селахъ. Тетера писавъ до короля: „Татаре орудуючи останними злиднями убогихъ людей и честею жѣноцтва, вытворяють таки̂ огидливи̂ паскудства и злочиньства, що христіянъ ажь жахъ бере. Черезъ се багато людей зъ во̂йска запорозкого готовыхъ пристати до тои неволѣ, яка выпала на долю Волохо̂въ, що бы не терпѣти во̂дъ Татаръ такого незвычайного и тяжкого ярма.“ Не знати, що бъ заподѣявъ король; але татарску орду бо̂ля Чигирина побили Калмуки, выряжени̂ проти нихъ Московщиною.
Сомкови̂ вороги на Лѣвобережу, довѣдавшись, що во̂нъ листується съ Тетерою, покористувались съ того, що бъ ще бо̂льше зневѣрити проти него Москву. Въ осени 1662 р. Запо-
