Ця сторінка вичитана
якій він й дає імя історіософії[1]. В Нїмеччинї подібні погляди виринають іще в XVIII віцї[2], а в XIX вони приймають ся вже чим раз більше і більше. Геґель додає до своєї фільософії історії вступ, щоби установити, обяснити і виправдати ту точку погляду, з якої у нього розбираєть ся фільософічно хід всесьвітної історії[3]. Ґеррес вважає конечним спровадити „погляд на всесьвітню історію до її найсубтельнїйших і найглубших основних условин“[4], себто установити загально-фільософічну точку погляду. Єнїш бажав розвинути принципи, по яких належить писати кожду будучу культурну історію“[5]. У Кравзе є цїла розвідка на нашу
- ↑ Wronski, Philosophie absolue de l'histoire, Paris, 1852, I. avis, I. Cf. 19.
- ↑ Iselin, Ueber die Geschichte der Menschheit, Basel, 1786, I., 3. — Wegelin, Plan raisonné d'une histoire universelle (Mémoires de l'académie royale de Berlin, 1770, стр. 493).
- ↑ Hegel, Philosophie der Geschichte (Werke, 1870, IX, 12).
- ↑ Görres, Üeber Grundlage, Gliederung und Zeitfolge der Weltgeschichte, стр. 56 (вид. з р. 1880).
- ↑ Jenisch, Universalhistorischer Ueberblick der Entwickelung des Menschengeschlechtes. Eine Philosophie der Culturgeschichte, Berlin, 1801, I, 31.