характером ріжнить ся вона від соціольоґії, яка повинна їй дати научні основи до обясненя розслїджуваного процеса; своєю лучністю з розслїдом всесьвітної історії — від частинних історій, яких ідеалом може бути фільософічна історія. Певна річ, що звязь фільософії історії з всесьвітною або частинною історією залежить від бажаня дослїдника, бож і історія кождої поєдинчої держави може бути представлена з фільософічної точки погляду: тут лишень було би гаразд називати льокальні історії з фільософічної точки погляду фільософічними історіями, а назву фільософії історії давати виключно всесьвітній історії з фільософічної точки погляду.
Для такого вилученя всесьвітної історії є певні підстави: по перше усю всесьвітню історію в її цїлости можемо слїдити як окремішну суцїльність явищ у загальному сьвітовому житю — а основна черта фільософії — се як раз стремлїнє до суцїльности знаня; по друге — всесьвітня історія стремить до з'єдиненя людства — і ми не маємо права легковажити хочай би й найменьшої його части, коли хочемо осягнути зрозумінє справдїшної історії взагалї; по третє — на безконечних просторах всесьвітної історії незвичайно ясно
