Ця сторінка вичитана
скурсї бачить пробу — обійняти зором минувшину людства à certaines lois invariables. Сам Боссіє каже, що його загальна історія повинна бути для частинних історій поодиноких країв і народів тим, що представляє собою загальна карта — в відношеню до частинних. В творі є провідна ідея — виказати в історії людства палець божого Провидїня, якого метою було двигненє і розширенє християньства.
В Росиї зложив ся і приняв ся погляд, нїбито основи фільософії історії положив неаполїтанський мислитель Джіамбаттіста Віко[1]. Його „Нова наука“[2] появила
- ↑ Герье, Очеркъ развитія исторической науки, 1866. — Чичеринъ, Исторія политическихь ученій, Москва, 1872, II, 303. — Михайловскій, О Вико и его новой наукѣ (Отеч. Зап. 1872, XI, 86, 88, 96). — Стасюлевичъ, Исторія середнихъ вѣковъ, СПБ. 1863., I. 69. — Його-ж, Опытъ историческаго обзора, стр. 53, 200. — Cf. Стронинъ, Исторія общественности, СПБ., 1885, стр. 92. — Трачевскій, op. cit., стр. 19. — Тут одначе годить ся замітити, що погляд такий зовсім не „зложив ся“ в Росиї… Він можливо принявся там, але зложив ся без всякого сумнїву на Заходї. Ба навіть ще й тепер вважають Віко родоначальником фільософії історії — дуже поважні учені. [Пор. прим. Achille Loria, Die Sociologie, Ihre Aufgabe, ihre Schulen und ihre neusten Forschritte von… Verlag von Gustav Fischer in Jena, 1901. Erster Wortrag, стр. 11. — С.
- ↑ Giambattista Vico, Scienza nuova dell' origine delle nazioni, 1726. Автор користував ся
