Сторінка:Микола Зеров. Камена. 1924.pdf/43

Цю сторінку схвалено


Мир-би тим часом обходив поля… Осяйни́й, благодатний,
 Ти нам у ярма криві впріг непривичних волів.
Ти насадив виноград, і соком міцним бурштиновим —
 Батьківським давнім добром — серце дітей звеселив.
Тільки з тобою в шанобі трудівницький заступ і рало,
 А войовницький шолом їсть невідступна іржа.