Цю сторінку схвалено
ГОРАМ БОЖЕСТВЕННИМ.
З Ередіа.
Ви, сині льодовці, гранітні верховини,
Уламки гострих скель, ви, подуви вітрів
Над морем золотим розложистих ланів,
Провалля і ліси, де спочивають тіни.
Печери темряві, непривітні долини,
Де непокірливі вигнанці давніх днів
Воліли наслухать до клекоту орлів, —
Благословення вам од рабської родини!
Утікши від тюрми і міста клятих стін,
Цю стелу і олтар поставив раб Гемін
Вам, гори, сторожі незайманої волі:
На вас, ясні шпилі, що мовчите весь вік,
В повітрі чистому, яким не дишуть долі,
Людини вольної лунає вольний крик.
