чину, що до буджету і догляду над дїяльністю мінїстерства, одвічального перед Думою.
„Що до економічних справ, то на першу чергу ми ставимо здобутє народови землї, котрою користовалиб ся тільяи ті, що прикладають до неї свою працю. Для того ми уважаємо потрібним перевести законодавчим способом через Державну Думу примусове відібранє в краєвий фонд державних, удїльних (камеральних), кабінетських, монастирських, церковних і всїх тих панських земель, котрі переважають трудову норму, щоб віддати їх на урівняне вживанє трудового народа.
„Що до робітничої справи, то ми будемо вимагати осьмигодинного робочого дня, оборони працї жінок та дїтий, забезпеченя на старість та на випадок знесиленя. Домагаючи ся скасованя економічного кріпацтва, ми не бачимо великої ріжницї між примусовим відобранєм земельних чи заводських маєтків. Що до сього, то на першій черзї треба поставити ті фабричнозаводські підприємства, котрі виносять ся до хлїборобства (цукроварнї, винокурнї то що)“.
Як бачимо Українська Думська Громада справдї була представницею інтересів українського працюючого люду. Сей люд — селянство і робітники. Через се головною цїлю Українсько, Громади було — відібрати примусово від панів і
