Сторінка:Микола Залїзняк. Росийська Україна та її відродженє.pdf/64

Цю сторінку схвалено

Не вернуло ся до України 701.588 тисяч рублїв.

Як видно з сих відомостий, мало не половина всїх тих гроший, які зібрала правительственна власть з України за 10 років не вернуло ся до неї.

Теж саме бачимо і в пізнїйші часи.

За 9 років 1898 до 1906 року зібрано з України звичайних доходів 3,548.030 тисяч рублїв.

Зроблено на Українї звичайних видатків 1.881.347 тисяч рублїв.

Не вернуло ся до України 1.766.693 тисяч рублїв.

Отже і тут знова виявляєть ся, що близько половина всього того, що збираєть ся з України до державного скарбу, витрачаєть ся не на потреби нашого народа, не в нашому краю. Багато ще й инших способів уживає росийське правительство, щоб визискувати економічно наш нарід. Та про них ми не будемо тут говорити. Вже ті факти, які ми подали, добре доводять, що український нарід тільки тодї зможе гарно й як слїд розвивати ся, коли він виборе собі автономію, себ-то право самому порядкувати своїми справами.

Через се підчас визвольного руху 1905—1906 років усї українські партиї особливу увагу звернули на те, щоб вияснити народови потребу автономії України.