Цю сторінку схвалено
— 137 —
ніс. Тисло втїк. Щур замахнув ся палицею в ту сторону, де стояв о. Церкович, та бачучи що в школї нема нїкого, немічно опустив палицю і заломив руки над сином. Він підняв зомлїлого хлопця на руки і йшов до дверий. У дверєх зіткнув ся Щур з Тислом, що з закровавленим носом біг зі своєї кімнати до школи з наладованим револьвером. Їх очи зустріли ся над запомороченим школярем. Тисло не кажучи нї словечка завернув ся до своєї кімнати, а Щур ронячи сльози пішов на дорогу. На дорозї він розглянув ся, немов міркував, де він, прочитав напис на школї: „Народна школа“ і поволїк ся до дому, несучи на руках тяжко скараного дїтвака…
