українські малярі, як Лосенко, Левицький і Бордвиковський ідуть служити чужим богам, а мистецькі вимоги України заспокоюють ся чужинецькими партачами.
Щойно з останніх десятиліть минулого століття починається живійший рух в напрямі відродження українського малярства, що змагаєть доволі слабо, але безустанно. Дехто датує цей рух від Шевченка, але він як маляр
._%E2%84%9630.jpg)
Ярошенко: В тюрмі.
усе ішов ачужими слідами, зразу свого вчителя Брюлова, а згодом голяндського маляря і ґрафіка Рембрандта. Те саме дасть ся сказати про творчість цілого ряду малярів Українців з походження, як Трутовський, Пімоненко, Ярошенко, Ріпин і ціла безліч поменших таланів. Вони хоч і малювали Україну, але дивили ся на неї чужими очима.
Відроджування українського малярства можна датувати хиба від більш уже свідомих, хоч може не все найщасливійших змагань артистів того роду, що Сластьон, Васильківський, братя Кричевські
