двох других розписей бачимо, як іконоґрафічні елєменти українсько-візантійського Сходу єднають ся з елєментами заходу, а все разом перетоплене в горнилі творчости українського артиста дає повну ориґінальности і чару цїлість.
Крім згаданого вже маляра Андрія, зберігло ся до нас кілька імен инших українських малярів того часу, з яких згадаємо тут Петра Ратенського (умер 1326 р.), що походив з Рави і був московським митрополитом.
Ікони, приписувані його кисті носять сліди західніх, головно італійських впливів; дальше згадаємо Владику, що разом зі своїми товаришами (1393 — 1394) працював над розписю костела Чесного Хреста на Лисій горі і спальні короля Ягайла в Кракові, та маляра Галя, якому король Ягайло надав парохію в Перемишлі за малярські праці, виконані в Сандомирській, Краківській і Сєрадській землях.