Сторінка:Микола Голубець. Українське мистецтво. Вступ до історії (1918).djvu/25

Цю сторінку схвалено

стецтва, як напр. емаль, перенесені на українську землю з Греції, трактували ся в нас особливими способами (технікою). Те саме дасть ся сказати й про іконоґрафію.


Заставка „Крилоського Апостола“.

Зразу привожено до нас ікони з Візантії та Корсуня і перемальовувано їх без змін. Згодом, поруч візантійських святих, займають своє місце українські, як Антоній та Теодозій Печерські, князі Борис і Гліб та инш. По вислову Петрова, „Українська іконопись дотатарської
Українське мальовило в Кракові.
доби була віткою живого мистецтва, захоплювала усе ширші круги українського життя, поглублювала ся в ньому і пристосовувала ся до його ріжнородніх вимог“.