місці, де літописець описує побут словянських племен, він згадує про ігрища між селами: «и схожахуся — каже він — на игрища, на плясанія и на вся бѣсовскія пѣсни» — і таких згадок про «бѣсовское пѣніє», «играніе, плясаніе и гудѣніе», про «пѣсни мірскія», повно по старих памятках письменства». (С. Єфремов.)
Ідейний зміст.
35. Внутрішній, ідейний характер нашої словесної творчости виявляється в останках творів того часу, що правда, не дуже ясно, але всетаки дещо наука ствердила. «Народні твори — пише Возняк — переховали нам останки того світогляду, котрий мали українці в хвилі приняття христіянства. Робити висновки про тодішній світогляд українського народу з його теперішньої усної словесности помагають візантійські й арабські джерела з початків історичного життя України та найдавніші памятки нашої літератури. Реліґійні поучення, літописи та Слово про похід Ігоря зберегли ряд імен таких поганських богів, як Перун, Велес, Дажбог, Стрибог, Хорс і ін. Одначе в нашій усній словесності ці імена не згадуються зовсім, хоч є згадки про лісовиків, водяників, домовиків; вірили тоді також в русалки, опирів, вовкулаків і ін. До того такі імена, як Хорс, по більшій часті далекі нашій мові й незрозумілі нашому народові. З тих причин думають учені, що ці боги це не вислід ступ-
