Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/57

Цю сторінку схвалено

символіку птахів і рослин в українських похоронних голосіннях, і б. ін.

 

Побутові пісні.

27. Родинно-обрядові пісні часто творять перехід до найбагатшої в цілій українській усній поезії ґрупи побутових пісень, які (особливо ж родинно-побутові) напевно повставали вже в I. періоді, але вповні розцвіли аж у пізніших часах, і тому будуть розглянені на іншому місці.

 

Приповідки і загадки.

28. Свого рода переходом між віршованими й прозовими формами усної словесности є приповідки (пословиці) і загадки. Багато з них сягає своєю ґенезою в глибоку давнину, хоч чимало походить також з новіших часів, а навіть з книжних джерел.

«Приповідки — каже В. Гнатюк — це короткі речення, в яких висловлюється якась життєва правда або погляд народу. Часто опираються вони на звичайній грі слів, та далеко частіше являються ремінісценцією якоїсь події, звичаю, анекдота. Є між ними і мандрівні, та ці останні бувають дуже старинні… Під приповідки підтягаються по збірниках також порівнання, проклони, образові речення й мудрування. Загадки — це бистроумні й дотепні питання, в яких повинна критися також відповідь на них… Одні і другі бувають і римовані».