Сторінка:Микола Гнатишак. Історія української літератури, ч. I (1941).djvu/51

Цю сторінку схвалено

Оця змога безконечно модифікувати музично-поетичні ритми в рямках основної схеми — це один з найкращих мистецьких ефектів української народньої, а часто і письменницької поезії; без правильного зрозуміння цієї нашої мистецько-словесної своєрідности ніколи не дійдемо до збагнення краси українського поетичного слова.

 

Наукові праці про колядки.

15. Фундаментальний збір українських колядок і щедрівок — це двотомовий збірник В. Гнатюка. — З наукової літератури на окрему увагу заслуговує студія О. Потебні про колядки і щедрівки, М. Сумцова «Науковий дослід колядок», Олени Пчілки «Колядки» і ін. Про ритміку колядок і народніх пісень взагалі поучують епохальні студії С. Смаль-Стоцького.

 

Веснянки.

16. Веснянки — це пісні звязані з давніми святами весни та переняті потім здебільша в цикль великодніх народніх обрядів.

 

Гаївки і риндзівки.

17. Сюди належать передусім т. зв. гаївки, дуже ріжнородні й цікаві своїм змістом та сполукою з обрядовими іграми дівчат на Великдень