Колядки і щедрівки.
13. Найцікавіші два роди обрядових пісень — це колядки та щедрівки, своєрідні пісневі святочні бажання, в давнині звязані з новорічними поганськими обрядами, а пізніше сполучені з христіянськими святами Рождества й Богоявлення.
Серед нинішніх різдвяних пісень відріжняємо дві окремі ґрупи: стародавні колядки і новіші коляди. Колядки мають на собі виразні сліди поганського ритуального походження. Основні космоґонічні, есхатолоґічні і под. їх мотиви, пронизані глибокою свідомістю тісного звязку первісної людини з природою, а пізніше оживлені подувом історичних ремінісценцій з княжої й лицарської доби, — це найцінніші залишки найстаршої верстви нашого словесного мистецва. Коляди ж є пізніші штучні пісні з христіянськими різдвяними мотивами; повставали вони поволі впродовж пізніших віків нашого христіянського минулого, а вперше були зафіксовані друком у відомому «Богогласнику» XVIII. стол.
Та тут для нас цікаві виключно лише старовинні колядки. Одним із типових зразків пісень того типу є подана у Потебні космоґонічна колядка, сполучена з дещо пізнішим мотивом про будову церкви. На цьому тексті легко можна запримітити молодші змістові наверствування на прастарій основі. Ось початок цієї колядки:
