Сторінка:Микола Венгер. Совіт ворогам. 1854.pdf/5

Цю сторінку схвалено


Часто каже до матросивъ:
«Чую въ серци я тоску;
«Якъ подумаю про Россивъ,
«Та про городъ іихъ Москву.

***

«Тамъ народъ мицный якъ креминь
«Прызнаюся що народъ;
«Бонапарта знае племинь —
«Що дванадьцятый бувъ годъ.

***

«Якъ Пранцюзы мандрувалы,
«Думавшы набрать добра;
«А якъ іихъ перещыталы —
«Не осталось ни ребра.

***

«Вси Пранцюзы поколилы:
«Хто въ степу, хто на снигу:
«Та и ти, втикты що вспилы,
«Позгыналыся въ дугу.

***

«Намъ же ничого боятьця,
«Будемъ въ мори воювать,
«И якъ можна ухытрятьця,
«Щобъ на сушь не попадать.

***