4. Скупини бувають прості (одна лінія звязку) і складні (дві і більше ліній звязку).
5. Складні скупини називаються верствами і поділяються на двох-, трьох-, чотирьох-складні і тд., а з їх типовими для нашого часу і найважнішими є нації і суспільні класи.
6. Зі сполучення у взаїмодії простих скупин і верств витворюються аґреґати, які ми поділюємо на низчі (фабрика, школа, військо і тп.) і вищі — громади (село, місто, держава).
7. Сполучення гуртів, скупин, верств і аґреґатів в одну взаїмочинну цілість, називається суспільством.
8. Суспільство світове поділяється на суспільства національні, цеб-то на суспільства, звязані однією мовою.
В простороні суспільства ще діляться на державні, краєві, мійські, сельські.
9. Від слова суспільство треба одріжняти слово »громадянство«, яке означає собою лише членів громад (сельської, мійської, державної). Еміґрація напр. не має жадного права громадянства ні в одній громаді, але все-ж є частиною того суспільства, в якому живе.
10. Від поземого (горизонтального) розподілу людей треба одріжняти простопадний чи сторчовий (вертикальний), який нам представляється, як шари.
11. Людське суспільство одріжняється від суспільств тваринних і рослинних тим, що воно складається не лише з пород (як рослинне), не лише з пород і гуртів (як тваринне), але і з пород, і з гуртів і ще спілок, витворенних метоставно і свідомо, які творять людську культуру. Породи і гурти культури не творять, а лише спілки. Чим менше де спілок, тим люде некультурніші. Дикунські суспільства ледві вище стоять над тваринними, безпосередно їх продовжують.
12. Ріжниця потреб і ріжниця властивостей осібняків (поліморфизм) є основою суспільного зріжничкування, яке виявляється в складній будові людського суспільства: сукупність всіх ріжниць в суспільній будові називається соціяльною (чи суспільною) структурою.
Наука про соціяльну структуру є предметом першої частини соціолоґії, яку инші учені називають соціяльною статикою або соціяльною аналітикою.
Все, що ми сказали про будову суспільства, треба обов'язково знати, щоб зрозуміти далі, як живе суспіль-
