Місто, починаючи від малого містечка аж до державної столиці, є надзвичайно складний аґреґат, в якому міститься вся ріжноманітність суспільного гуртування і розшарування людей. Місто різко одріжняється тим, що воно є скупченням людей, відірваних від прямого відношення до природи і залежних в своєму істнуванні не від природи, а від инших людей, головно від села.
Між селом і містом відбувається поділ праці: село веде всі так звані »сельсько-господарські« заняття (хліборобство, скотарство і тд.), постачає містові харч, сировину і де-які матеріяли, а також живу робочу силу, що потрібна для міста.
Натомість місто виконує: всю публичну адміністрацію (державну, мійську, військову, церковну), орґанізує і веде: промисел, торгівлю, фінанси, комунікацію і транспорт, науку і мистецтво.
Суспільний аґреґат — село приріс до землі, а місто — відірвалося від землі і веде найвищу працю — орґанізує культуру і поступ. Місто керує селом політично, економично і культурно, власне панує над ним. Тому сучасне суспільне життя наповнене противенством села і міста. Вивчення відносин між селом і містом має велику вагу взагалі, особливо для українців, бо якраз зміст поневолення українського полягає у відносинах села і міста.
Між суспільними аґреґатами є найцікавіші: громади, а то власне село, місто і держава.
Село є споконвічною орґанізацією суспільного співжиття людей. Село орґанізоване, як громада, що володіє територією і забезпечує своїх членів »місцем під сонцем«. Місто так само є громадою, володіє територією і орґанізує задоволення потреб своїх членів. Над сельською і мійською громадою стоїть верховна громада — держава, що володіє територією і орґанізує співжиття всіх жителів у межах державної території.
Круг обов'язків сельської, мійської і державної громад ріжний: найменший обсяг діяльности має село, безмірно більший — у міста, і найбільший — у держави. Між селом і містом істнує соціяльний звязок, який утримується і охороняється державою. Як розуміти цей соціяльний звязок? Він полягає в тім, що село мусить мати відносини до міста, а місто мусить мати відносини з селом. Місто одержує від села харчі і сировину для обробки, а село має від міста всі необхідні йому предмети промислу і культури, а також науку. Між селом і
