має три лінії звязку, то кляса виступає солідарно без огляду на свою мову (напр. в Чехословаччині чеські і німецькі аґрарники-поміщики), але як втрутиться мова, тоді кляса розривається — з неї вже виступать дві ворожі національно-клясові верстви.
Але припустім українські поміщики посварились за реліґію, тоді »кляса українських поміщиків« розломиться на дві таких верстви:
1. поміщики+правнопривілейовані+заможні+православні.
2. поміщики+правнопривілейовані+заможні+уніяти
Це значить, що чиста соціяльна кляса (потрійно-складна верства) обернулась в нову верству з 4-ма лініями звязку.
Так само може бути і з пролетаріятом. Звичайно, це потрійно-скадна верства, але коли пролетарська верства поділиться мовою, то верства виступає вже 4-ма лініями звязку. Пролетаріят, коли бореться з своєю буржуазією, то діє, як потрійно-складна верства (клас), а коли з чужою буржуазією чи чужим пролетаріятом, то виступає, як почетвірно-складна верства. Так в живому житті що-дня змінюється склад верств, що-дня прості скупини обертаються в складні, складні — розпадаються або переміняють свій соціяльний склад.
Зрозуміти це явище неосвіченій людині тяжко, але при певній практиці людина може навчитись і легко робити соціяльний аналіз, а це значить — розуміти хід і зміст суспільних відносин, життя суспільства.
Коли далі виучуємо верстви, то побачимо, що вони так само можуть бути орґанізовані і неорґанізовані, опріч того нормальні і ненормальні (склад верств, що звичайно і постійно повторюється, є нормальний, а навпаки — ненормальний), потім типові для нашого часу (напр. клас, нація) і не типові, нарешті — одкриті, закриті і проміжні. Само-собою зрозуміло, що верстви ще можна поділити на соціяльно-дужі (впливові) і соціяльно-слабі. Які думки вкладаємо в цей поділ верств — відомо з того, як ми розглядали прості скупини.
1. Коли ми розглядали окремо скупини і верстви, то приходила проста думка, що і скупини і верстви мо-
