Зважте тепер всю вагу ріжниць між людськими осібняками! Одні ріжниці є природні і не змінюються (напр. поголів'я (ще кажуть »стать«), вік у даний момент, раса в даний момент), другі — змінюються (вік, раса змінюється через поголівне перехрещування), треті є придбані вже з практики (а не з роду) і змінюються, але всі ріжниці разом спричинюють ріжну силу притягання між людьми і тому виникають ріжні гурти, спілки, товариства суспільства!
Значить, ріжні потреби, ріжні вдачі, ріжні суспільно-виховані звичні прикмети — ось що лежить в основі ріжного гуртування людей. Через те ріжні акції і реакції між людьми, ріжні впливи, взаємини й нарешті — ріжні типи людей.
Хоч як ми коротко виклали про осібняка, але ви вже бачите, що наука про людину дуже цікава і що без цієї науки ми не зможемо багато чого зрозуміти в суспільному житті. Спитайте себе: чи ви думали про це? Чи розбирали ці питання про людину? Як що не розбирали, то чи могли ви правильну думку висловити про людське суспільство? Отим-то й ба!
Селяне й робітники через те й пасивні, полохливі перед життям, що вони знаходяться в низчих гуртах суспільства і зовсім не знають про причини розподілу між людьми і про скасування розподілу. Не знають, який розподіл є вроджений, а який придбаний, який не можна усунута, а який можна. Коли ж ми передумаємо добре форми і засади поліморфизму осібняків, то тоді взнаємо, що́ і як можна змінити законами, що і як змінити вихованням, як і куди простувати в політиці, в науці і т.д.
Ми далі це побачимо ще ясніще, але вже й тепер можна сказати, що для пізнання людини мусимо знати такі науки: антрополоґію, анатомію, фізіолоґію і психолоґію людини, а на основі того всього легше підійдемо до зрозуміння науки про суспільство або соціолоґії.
Легко сказати — вивчити ті науки, а чи є в українців книжки про це? Нема або дуже мало. Чому нема? Звідки і як збудуємо таку науку про осібняка і про суспільство? Знов же таки скажемо: це все пояснить нам наука соціолоґія, коли ми не пожаліємо сил на її вивчення.
Тепер поглянемо як гуртуються осібняки, але перед тим кілька слів про суспільне життя рослин і тварин.