Сторінка:Мидловський І. Капраль Тимко (1918).djvu/6

ЯВА 4.

Тимко і Василь (входять).

(Тимко одїтий по війсковому, — Василь по домашному).

ТИМКО. Но камрат! Ми юж цу гавз!

ВАСИЛЬ. Так брате! Подякуймо Богу, що по тяжкій і довгій розлуцї вертаєм здорові до родини, де кожде місце, кожда річ згадує минувші, щасливі лїта!

ТИМКО. Гальт, гальт, бо зрейтерую! Єй Богу, не можу зрозуміти, як тобі камрат можуть подобати ся ті бржидзкі штелюнґі! Таж ту все не так, як ся патрить!

Спів 2.

Яке чудне те село
І кватири вшицькі —
В Відни навіть не було
Хлївів, як ті бржицькі!
 Нї комина, нї даху
 Нїде не видати;
 А віконця такі малі
 Що аж темно в хатї!
Тут форшрифту не знайдеш
Нїде і на лїки, —
А в болото як зайдеш,
Пропав-єсь на віки!
 Видно що самі рекрути
 Реґлями не знають —
 Сли тут навіть і будинку,
 На дункель не мають:
Єще ґастгавз той уйде,
Фрейдл можна справляти!
Жид, як капраль надійде,
Буде шановати!…

ВАСИЛЬ. О, не говори так брате! Правда що тут нема мурованих палат, але — засе ту всьо таке знакоме, таке щире!… Подиви ся Тимку: тут в тім мі-