шефт… Егіес ґеферлїх абер ман мус шпекулїрен!… Не хотять пити горівки — то з чого я буду жити?…
ТАНАС. Здоров Гершуню! Іду я з хрестин — та повернув троха до тебе. Ой випостив ся там, випостив!… Запросили бач в куми — та коби хоч келїшком почестували. А то нї — та нї! — Що ті люди тепер не вимишлюють? Господи, то правдиве Твоє наказанє… Не той то вже сьвіт, Гершку — нї. Тепер вже і в гостину іти — бігме не варта!… От дай кватирку, бо менї аж слина в ротї сохне.
ГЕРШКО. А гроші є?
ТАНАС. Та то вже до нашого рахунку будь ласка записати…
ГЕРШКО. Що, до нашого рахунку? Там вже тілько є, що порахувати не можна — а коли я гроші дістану?
ТАНАС. Не бій ся любоньку, не бій, вже ти від мене кривди не будеш мати.
ГЕРШКО. Я знаю, що ви ретельний чоловік, а такой вже не дам… бо… бо в нас тепер таке сьвято, що не можна боргувати.
ТАНАС. Нї, не сьвято, а такой дати не хочеш.
ГЕРШКО. Ну такой правда, що не хочу — бо ви вже менї страх богато винні. А звідки ви будете гроші взяти, щоби менї заплатити?…
ТАНАС. Бій ся Бога, Гершку — хоть одну кватирку — бо прийде ся умерти.,.
Арендарю батьку мій!
Дай ми ся напити,
Поборгуй ще днесь гіркої,
Щоб горло скропити!
