Зараз на Украіні відчувається гостро потреба кого небудь підручника по історіі боротьби кляс на Україні, брак навіть примітивно зібраного вкупі матеріялу по цьому питанню, яким можна би користуватися для лєкцій і докладів, які зараз на черзі так в партійних, як і радянського будівництва школах. Приходиться лекторові шукати і збирати роскинені по брошурам і газетам скупі і часто неточні відомости, що це всюди і всякому є сьогодня доступне, давати власну, звичайно необдуману оцінку поодиноким громадянським рухам і проявам, через що густо—часто освітлення поодинокну випадків далеко не об'єктивне, а деколи навіть легендарне. Виравді мається у нас брошура Скоровстанського про революцію на Украіні, та в неі представлення фактів часто не вірте, а освітлення одностороннє, через що вона в ніякому випадкові не може служити як підручник, подібно як Рафеса „Два года революции на Украйне“, то є скорше монографією Бунда, як історією революціі. Цінна своім матеріалом, хоч часто невірно оціненим, є праця Винниченка, „Відродження націі“ та іі на Украіні не має.
Щоб цьому лиху зарадити, випускаю начерк читаних мною лекцій у Вищій Партійній Школі, а заразом готовлю із т. Куликом до друку більшу працю «Історія клясової боротьби на Украіні“, що дасть повний огляд клясових відношень від найдавніших часів но нинішні дні в марксівськім освітленні. Рівночасно т. Кулик друкує своі брошури: „Огляд революціі на Украіні“ та „Столиці і уряди Украіни“. Заразом звертаюся з проханням до товаришів, що користуватимуться цим моім начерком, оскільки вони мають на руках який небудь матеріял по революційному русі в Галичині і на Украіні, чи являються самі очевидцями важніших подій, надіслати ці матеріяли у Вищу Партійну Школу у відписах для використання, з точними, датами часу, осіб і місцевости та відписами декретів, резолюцій, меморіялів, зглядно з витинками газет.
М. Яворський.
Історія клясовоі боротьби на Украіні не уявляє собою розвою економічних, соціяльних і політичних відношень і повстаючих серед них клясових суперечностей цілком своєрідного, окремого від клясової боротьби на Заході ані не являється повторенням переживаних на Заході громадянських форм.
Історія клясовоі боротьби на Украіні ділиться на чотири періоди: період феодалізму, кріпацько-торговий період, буржуазний період великої революціі.
Період феодалізму обіймає часи від X до кінця XIV століття, часи існування Киівськоі, а відтак Галицько-Волинськоі держави. В Киівській добі допершується переміна родовоі патріархальноі організації у феодальну, роскладається родова община — дворище на індивідуальне хазяйство.
Діференціянія громади на смердів — самостійних селян-землевласників, холопів, економічну і социяльну свободу, та закупів, соціально вільних економічно закріпощених.
Розвій торговлі з Царьгородом спричиняє зріст міста і переміну комтетенціі віча, автономноі Міськоі адміністраціі, яка бореться із князем та боярами.
Росклад міського населення на торгову арістократію і торгово-ремісничу бідноту, яка бореться з багачами.
