що-ж ? Нї менї, а тим менше тобі се на другий лад перетворити.
— Тому-ж я і не хочу туди пхати ся. Бували і там такі, що хотїли менї иньшу мостити дорогу. Вказували менї дорогу до Відня, Риму, а в перспективі „палїдрони“, так годї було їх слухати. Іти менї на чужину, віддалити ся сотку миль або й дві від дорогої матери та від ріднї — було годї. Мій батько був cїльським попом, стану і я таким; докторатів, туди йдучи, не потребую, а на тепле слово до люду стане мене і з тим, що научив ся доси.
— Воно і твоя правда; а хіба-ж думаєш, що і між cїльським духовенством не станеш рідкою одиницею. Знаєш, як у нас голосять: „Що попик, то типик“.
— Нехай, але не мати му дїла з висшими, лишень з рівними собі, а в тих певно грудь чутливійша і чистїйше серце.
— Дай Боже; а поки що вертаймо до дому.
Тосеви, щ́о звиш три години пересидїв на узгірю збочи, захотїло ся ноги розпростувати і забажав збігчи в долину, на село. О. Мелїтон пристав, і стежкою, що крутий слїд свій визначувала ясною рисою вздовж збочи, стали оба спускати ся в долину.
А там в селї, притихле за дня, житє гомонїло знов мов соткою роїв в величезнім улию. На гілях деревини цьвірінкала безлїч укладаючих ся до сну воробцїв, на крайній клуни якогось зажиточного ґазди клапали старі бузьки з бузенятами; з хат підоймали ся рівні стовпи диму, по подвірях і левадах чути було накликуваня пораючих ся ґаздинь, щó, вернувши по цїлоденній роботї в поли, скликували хто курий, хто гусий, хто поросят. Декуди накликували ся вигукуючі дїти, а широкою і довгою улицею ішла довгою отарою худоба. Попід ноги коров та телиць плентали ся побекуючі вівцї, спихаючи себе взаїмно в рів і поскубуючи запорошений муріг. За отарою йшли пастухи, погукуючи та посвистуючи, хто на губах, а хто на дудцї. По заквітчаних густою деревиною оселях стали скрипіти над кирницями журавлї, а далї знов останні незавершені вози з хлїбом повертали до своїх відчинених воріт, а оси їх, висушені цїлоденною спекою, поскрипували, як вертаючі ранною весною з поля телїги.
Оба мужчини виминали скорим ходом всїх і вся, віддаючи поклоном на поклін „Слава Богу“ та „Слава Ісусу Хри-
