Шануючи стан духовний тай їх високопреподобну почесть вже-ж годї не сказати, що о. Мелїтон і почесний крилошанин і парох села Т. чогось нинї дуже шибали собою. Від самого встаня день нинїшний не дописав їм, а зза того прийшло ся потерпіти вcїм, менче і більше підчиненим їх всечесній особі.
О. Мелїтон звичайні були двигати своє „ми“ з земського „одра“ не раньше осьмої години зимою, а шестої лїтом. Виїмки від сего звичаю уважали днем феральним, тілько, що днїв тих феральних було часом більше, як про них в калєндарі пишуть.
От і нинї. Нещастє хотїло, що служниця ходила на город для челяди копати бульбів, а що спішила з роботою, бо жнива аж горіли, а челядь треба було чим скорше виправляти в поле — сиротище, вертаючи, не зачинила за собою фіртки, а безрога, одна з тих цїкавійших в селї, бо звичайно і на попівстві вродила ся і виховала ся, отже на свої ровесницї зпід cїльських стріх могла дивити ся „свише состоянія“ свого — прийшла з нехотя під фіртку, а торхнувши єї цїкаво своїм цїкавим рилом, побачила за фірткою тілько цїкавих річий, що мусїла дати волю своїй охотї. Як раз вздовж вікон пишали ся довгими грядками гарні тирольські полуницї. Від їх доспілих ягід аж запашно було в цїлім городї. А ті ягоди, ягоди! Хоч вони і як скривали свої румяні личка попід розкішні листки корчиків, все-ж тим принаднїйшою здавала ся їх врода і тим цїкавійше і завзятїйше підбирав ся до них малий, череватий Луць, середущий синок найблизшого cycїда, що з о. Мелїтоном межував ся. Оногди то навіть кучеряву головку всадив був через приладжену дїру в плотї. Нещастє хотїло, що як раз вертали самі єґомосць з поля. Раді гарною збіркою пшенички, стали порівнавши ся з своїм обiйcтєм мугикати: „Єгда снишел єси“, аж ось коли не глянуть, а в плотї щось стрибнуло. Бідний Луць оставши ще по тім боцї плота згірдливою частию свого череватого тїла уважав відповідним на разї лишень причаїти ся, бо втїкати не було часу. Бідний не знав, що у високопреподобного є також всесьвітлїйші очи, а в їх маститих руках не менче маститий цибух. І справдї не „собезначальноє слово“ а „каме-
