шепотіння). Насамперед мушу вам сказати, що мені дуже мило бачити стільки чистеньких, веселих, малих головок зібраних в такому святому місці на те, щоби почути слово про правду й добро.
І так далі й далі. Нема потреби наводити всю ту промову. Вона була така, яку кожний з нас чув вже нераз.
При кінці промови хлопці почали давати собі стусани. Повстав неспокій і шепіт, що досягнув таких пильних слухачів, як Сід і Мері. Колиж проповідник замовк, то стихло все, мовби дякуючи в душі, що промова скінчилася.
Школярі були неспокійні ще й через те, що трапилася незвичайна подія. Увійшли гості. Увійшов адвокат Течер із стареньким, немічним дідусем та з молодим статним, сивавим добродієм і панею, мабуть жінкою останнього, яка вела за руку дівчинку. Том почував себе досі не дуже добре, його гризло сумління і він не годен був глянути в очі Еммі Льоренс; йому було дуже важко, як вона ласкаво й любенько дивилася на нього. Але як побачив чужу дівчинку, то аж затремтів і трохи не затанцював з радости. І зараз почав виробляти ріжні штуки, давав штурханці своїм сусідам, сіпав їх за волосся, викривляв обличчя, одним словом виробляв усячину, щоб тільки приподобатися маленькій дівчинці. Його радість захмарювало тільки одно, саме згадка про ту прикрість, якої він зазнав в городі цього ангела. Але ця згадка втонула у хвилях щастя, що заливали його душу.
Гості посідали на почесні місця, а пастор скінчивши свою промову пояснив, хто вони такі. Сивий добродій — се дуже важна особа, — ні більше ні менше, а окружний суддя. Такої знаменитости діти ще не бачили. Вони приглядалися йому, чи так сотворений як люди; вони й хотіли й боялися почути його грімкий голос. Він приїхав
