з собою! Вони порішили бистро стежити за тим еспанцем, коли він покажеться в місті, щоби виконати свою месть. Вони рішили, щоб там не було, вислідити, де те таємниче друге число. Нараз промайнула Томові в голові страшна думка:
— Месть? А як він має нас на думці, Геку?
— Ой, мовчи! — сказав Гек ледве живий з переляку.
По дорозі міркували сюди й туди, а коли найшлися вже в місті, то вже обидва рішили, що Джо може мати на оці кого иншого або принайменше самого Тома, бо тільки Том свідчив проти нього.
Мала се була потіха для Тома, що тільки йому грозить небезпека. „В гурті і вмирати лекше“, думав Том сумно.
Том мав сеї ночі дуже неспокійні сни. Йому снилося, що чотири рази він мав скарб у своїх руках і чотири рази виховзнувся йому з рук. Прокидався, лежав і пригадував собі свою невдачу. Коли рано згадав усі подробиці своєї пригоди і над ними роздумував, то йому здавалося, що те все неправдиве, неймовірне, що воно трапилось в якомусь иншому світі, колись давно-давно. То знову здавалося йому, що це йому тільки приснилося. Видіти так багато золота в життю не доводиться — це хіба приснилося.
Том не видів ще ніколи більше, як пятьдесять долярів у купі, то й думав так, як і всі хлопці в його віці, що сотні й тисячі це чиста вигадка і був певний, що таких грошей немає нігде на світі. Він не міг собі навіть уявити, щоби хто міг мати такі величезні гроші, як сто долярів. Але чим більше роздумував, тим ясніше й ви-
