Цю сторінку схвалено
Поза тихий за Дунай,
Де мій сокіл пробуває.
Лети, гадко, в чужий край,
Де го туга обгортає.
Неси душу там мою,
Легкокрилий вітроньку,
Руську пісню неси му,
Щиру брату пісеньку.
Тужно, тужно там тобі,
Милий брате рідненький,
Но по студеній зимі
Вітрець дихне тепленький.
Серед лугу, край води
Зацвіла калина.
Будь веселий, щаслив ти,
То щаслива й родина.
