Сторінка:Маркіян Шашкевич. Твори (Київ, 1960).djvu/57

Цю сторінку схвалено
ЗГАДКА


Заспіваю, що минуло,
Передвіцький згану[1] час,
Як би мара го носила.
Як-то сумно нині в нас!

Святовида[2] лиця ясні
За Лабою[3] слов'ян чтив.
Купайловий[4] танок красний
Царинами вітром сплів.

Гай ся на честь гарной Лади[5]
Піньом дівиць розлягав,

  1. Згану — згадаю.
  2. Святовид — бог слов'ян надлабських і надбалтицьких, виображаючий сонце (прим. М. Шашкевича).
  3. Лаба — Ельба — ріка, над якою жили слов'яни.
  4. Купайло — бог плодів земних. Опис обрядів купайлових найдеш, крім інших, в Истории Малой России Дм. Бантыш-Каменского, ч. ІІІ, стор. 84 (прим. М. Шашкевича).
  5. Лада — бог милості, ладу і женитьби або весілля; досі у нас пісні весільні зовуться «ладкания» (прим. М. Шашкевича).