О НАЛИВАЙКУ
Що ся степом за димове густо закурили?
Чи то мрячка осідає, стеляться тумани?
Не мрячка то осідає, не туман лягає,
Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає.
А в неділю на розсвіті полк козацький скорить[1],
Тогді молод Наливайко до коня говорить:
«Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами,
Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за нами».
Гей, по степу віє вітер по густих бур'янах,
Гей, там блищать довгі списи в сивеньких туманах.
У Гуманю дзвонять дзвони, і мир б'є поклони,
Надлетіли з чужих сторон чорнії ворони.
