«Слова о полку Ігоревім». З цього перекладу відомий досі лише один уривок — «Плач Ярославин».
Перекладав М. Шашкевнч і з польської літератури — твори Ф. Карпінського та Северина Гощинського.
Читаючи тепер твори М. Шашкевича, ми бачимо в них передусім пам'ятку того часу і тих обставин, у яких вони виникли. Свою пізнавальну цінність вони зберігають і сьогодні.
Творчість М. Шашкевича ознаменувала собою перші кроки нової літератури, що народжувалась в Галичині, — літератури, яка ставила за мету правдиво відображати дійсність, тримати тісний зв'язок з життям і творчістю народу, бути чинником суспільного і духовного розвитку широких мас. Літературна діяльність М. Шашкевича сприяла розвиткові національної самосвідомості народу на західноукраїнських землях, була внеском в історичну підготовку возз'єднання українських земель.
Спираючись на досвід і зразки української літератури першої половини XIX ст., М. Шашкевич дав перші у Галичині спроби поезії і прози нового типу.
Оцінюючи значення творчості М. Шашкевича і спростовуючи облудні твердження реакційних критиків із націоналістичного табору, Іван Франко на питання: «Чим був Шашкевич для галицької літератури?» відповідав:
«…Він був свого роду новатором, вніс у галицько-руську літературу нові елементи, котрих у ній досі не було і котрі він черпав почасти з творів українських, з пісень народних, від польських романтиків, із слов'янського відродження… Новою супроти давнішого галицько-руського письменства у Шашкевича є не тільки мова — гарна і чи-
