молода людина, яка важко переживає свою недолю, але не лякається її, не схиляється перед нею.
Ой, ти доле, моя доле,
Гадино їдлива…
|
|
Журбу і розпуку;
Учинила мому серцю
З гараздом розлуку.
У вірші з'являються образи лиховісного ворона і чорної хмари, які віщують людині чорні мряки і в майбутньому. Та це віщування породжує в поета не покору і безпросвітний сум, а гнів і протест.
Ой, надія!.. Таку долю
Най то громи тріснуть!..
Ми живо відчуваємо в цьому творі внутрішню силу, яка не хоче миритися з недолею, з мряками, з загибеллю. Це виклик долі, за яким постане прагнення боротьби. Романтизм М. Шашкевича не пасивний, а діяльний, активний. Це романтизм, який не втікає від життя, не розслаблює, а збуджує сили і підносить їх до діяння, боротьби в ім'я кращого майбутнього.
Справедливо писав Іван Франко: «Але треба взяти на увагу тодішні відносини, то й побачимо, що Шашкевич обік гарної людової мови, щирого та сердечного тону мав у своїх писаннях іще щось, чим мусів подобатися і чого не було у жодного з його товаришів. Він мав відвагу й дар висловити досить виразно, а бодай для тогочасних прибитих Русинів досить зрозуміло все те, що їх боліло, чого вони бажали і чого надіялися. Він знав ту тугу,
