В Шашкевичевих творах на історичну тематику і в багатьох творах про сучасність ми бачимо глибоке відчуття єдності західних і східноукраїнських земель, віру поета в їх майбутнє возз'єднання. М. Шашкевич був першим у Галичині провісником возз'єднання українського народу. В його ліро-епічних поезіях оспівується визвольна боротьба українського народу проти татар і польських магнатів. Все це звучало як протест проти намагань реакціонерів відірвати Галичину від України.
В поезії «Болеслав Кривоустий під Галичем 1139» М. Шашкевич з піднесенням оспівує перемогу руських людей над польським королем-загарбником Болеславом Кривоустим. Шашкевич оспівує військо київського князя Ярополка Київського як братню силу, що несла визволення від загарбників. Така думка тоді мала актуальне злободенне звучання. Вона зміцнювала народне почуття єдності Галичини з Києвом.
В іншому творі, написаному за зразками народної пісні, М. Шашкевич оспівує відомого героя визвольної боротьби українського народу Наливайка.
Збиралися козаченьки, радитися стали,
По далекій Україні посли розсилали —
А у місті Білій Церкві, лиш звізди згасали,
Ударили з самопалів і коні заграли.
Тоді постиг Наливайко, під ним кінь іграє,
Гей, молодці, за свободу — до них промовляє.
Образи Наливайка і козаків у вірші змальовані з любов'ю; шляхта проти них — це «чорні ворони», поет радіє з того, що не вдалося шляхті, хоч було її «сорок тисяч», розгромити Наливайка.
