Розгортаючи далі свою працю, М. Шашкевич уклав у 1836 році «Читанку для діточок». До неї він вмістив багато опрацьованого ним літературного і фольклорного матеріалу. Але уніатська верхівка і на цей раз заборонила видання книжки М. Шашкевича. Цього слід було чекати, бо ще в 1816 році австрійська влада і реакційні кола відхилили клопотання запровадити в сільських школах навчання народною мовою.
Але невдачі не похитнули Шашкевича. Він наполегливо готував видання нової літературної збірки. Основний матеріал для книжки, яку було названо «Русалка Дністровая», Шашкевич та його друзі взяли з забороненої «Зорі». Але, очевидно, бажаючи уникнути нових цензурних переслідувань, в «Русалці» упорядники не вмістили статті про Богдана Хмельницького, народних пісень про нього і портрета.
Та ідеї єдності українського народу, його спільності з російським і іншими слов'янськими народами, звеличення визвольної боротьби проходять через всю книгу. В ній не було й сліду клерикалізму, схиляння перед цісарською монархією, прославлення церковної верхівки — всього того, чим була сповнена майже вся тогочасна галицька письменність. Натомість в книзі прославлялися герої визвольної боротьби.
Збірка «Русалка Дністровая» мала чотири розділи. До першого ввійшли різні жанри народної поезії — думи, пісні історичні, зразки народної лірики — жіночі пісні, колискові, пісні обрядові — колядки, веснянки (гагілки), весільні. Відкривався розділ статтею І. Вагилевича «К народним руським пісням». В ній говорилося про єдність східних і за-
