Цю сторінку схвалено
ЗОЗУЛЯ
В ширим полю дубець стоїть,
на дубі зозулиця,
заплакала, затужила,
що не завсігда весна.
Як би стигло житце в полю,
сли б всігда весна була?
Як яблуко в саді стигло б,
сли б всігда літо було?
Як би мерз у стозі колос,
сли б всігда осінь була?
Як би діві тяжко було,
сли б всігда сама була.
