нусь здоровлям моєї жінки, що завтра маю платити вексель на тисячу долярів, а звідки їх взяти?
Війт потвердив той Зельманів клопіт, а імості крізь сміх бідкалися над Зельмановою скрутою і потішали його, що його голова і зпід землі роздобуде ще не одну тисячку долярів.
— До милого побачення, пане Зельман, і ви, пане комісар!
— Честь паням ласкавим, падаю до ніжок, найнижчий слуга!
Дід Орфенюк тріснув батогом і коні побігли, а їмості проклинали Зельмана за того, що тільки багацтва має, та й ще платнею конфідента не гордує і хотів би, щоби вони його ізза бідноти жалували.
Сонечко викупалося у ріці й сіло собі на Ґорґанах на смеречині, та й заглядало їмостям у личко попід парасольки, та й скоботало їх на голих грудях, та й ручках голих.
Смеречина шуміла легоньким шумом і нашіптувала їмостям, що цієї ночі буде їх любість обіймати і на ручках заколисувати і над личком лебедіти.
Верхи гір прижмурювали під сонцем свої великі очі і слідкували, куди їмості їдуть такі веселі, та й усміхнені, та й красно убрані.
Віз клекотів під їмостямі як деревлянний млин під лотоками.
Їмості кидають навперед себе з воза на дорогу довгі і крилаті тіні, які лучаться
32
