Сіда — ріда — дана
не піду за Йвана —
але піду за Данила —
абих не робила!
— Цеї співав панотець, діду?
— Сохрань Боже, — але єкби я від цеї не зачав, то і тої не нагадав би, ану погодіт крішку, а зараз мете чути:
Я сапала кукурудзки, та й стяла фасольку —
полюбила панотчика, купив парасольку!
— Цеї, бадічку?
— Ше ні, але зараз буде:
На тім боці при потоці вбив половик каню,
тікав вчитель від попаді, загубив кресаню.
— Цеї, бадічку, цеї?
— Цеї співав панотець на весілю сестри навчителя, а з храму їдучи нічма співав ше дрібнішої. Ану чуйте:
Через греблю вода йде,
умий ноги, попаде!
Ой я вмию в неділю,
бо ся попа надію!
— Ей, де ж би панотець співав такої поганої?
— Їмостечкам це погана, а панотцеві була файна, цілу дорогу співали, а жінка вчителя реготаласи та й голосом панотця підбечовувала[1]?
— Тим кобилячим голосом?
— Знає його біс, чи кобилячим, чи єким!
- ↑ Підбечовувати — помагати тянути, Ч.
25
