Сторінка:Манило Іван Пеани і кпини 1960.djvu/29

Ця сторінка вичитана

Вже від долярів зелених
Зеленіє світ в очах…
Президенте! Ти, надхненний,
Будеш сяяти в віках…

Але я — поет нестримний,
Ще не босий і не бом —
Знаю: в Бога за дверима
Місце буде нам обом!

 1956.

 
СЕЛЕПКАМ


Не плачте за Бандерою —
Плакати за ним не вам:
Ви сами його знищили
На радість ворогам…

Не плачте за Гетьманичем,
За Коновальцем — теж:
Ви за життя їх мучили
Й паплюжили… Авжеж!

Не плачте за Петлюрою —
В серцях у вас сніги,
Селепки ж Україні бо —
Найбільші вороги.

Не плачте над героями —
Тепер нам не до сліз…
Девіз наш ось: повалений
Соборний селепкізм!!

 20. X. 1959, Вайнланд, США.